Ручнік традыцыйны
Ручнік — прамавугольны кавалак ільнянога або канаплянага палатна, які мае па канцах, а часта і па ўсім палатне розныя вышываныя або тканыя кампазіцыі, якія адлюстроўваюць светапогляд і звычаі продкаў, а таксама нясуць інфармацыю пра дабро, багацце, здароўе. Ручнікі з’яўляюцца сімвалам матэрыяльнай культуры славян, важным кампанентам абрадаў і рытуалаў.
Ручнік — прадмет народнай культуры і народнай творчасці славян, у большай ступені ўсходніх. Да сённяшняга дня вышыты ручнік не страціў свайго значэння ў побыце. І цяпер імі ўпрыгожваюць інтэр’еры дамоў, алтары і абразы ў храмах. У далейшым ён застаецца атрыбутам народных звычаяў і абрадаў. На ручніку неслі нованароджанае дзіця на хрышчэнне, праводзілі ў апошні шлях.
Ручнік мае штодзённае і рытуальнае прызначэнне; надзяляецца семантыкай шляху, дарогі, злучэння, звязвання. У абрадах выступае ў якасці дару, абярэга, пакрывала, упрыгажэння, сімвала свята, мае знакавую і апавяшчальную функцыю. Абрадавыя функцыі і сімволіка ручніка шмат у чым аналагічныя палатну[1]. Ручнік шырока выкарыстоўваецца ў разнастайных абрадавых сітуацыях: на пахаванні, вяселлі, радзімах і хрэсьбінах, у каляндарных абрадах, у магіі, медыцыне.
Зноскі
- ↑ Валенцова, Узенёва 2009, с. 147.
Літаратура
правіць- Фадзеева, В. Я. Ручнік / В. Я. Фадзеева // Этнаграфія беларусаў: Энцыкл. — Мінск : БелСЭ, 1989. — С. 435—437.
- Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі: У 5-і т., Т. 4. Ручнік / Рэдкал.: І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ им. Петруся Бровки, 1987. — Т. 4. — 740 с. — 9 500 экз.
- Антонович С. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М. Є. Декоративно-прикладне мистецтво — Львів: Світ, 1999.
- Василащук Ганна. Альбом. — Київ, Мистецтво, 1985.
- Гасюк Е. О. Художнє вишивання. Альбом. — Київ: Вища школа, 1984.
- Гурчала Ірина. Народне мистецтва Західних областей України. — Київ.: 1966.
- Кара-Васільєва Т. Українська вишивка. Альбом. — Київ. Мистецтво, 1993.
- Китова С. Полотняний літопис України — Черкаси, 2003. — 224 с. — ISBN 966-8021-53-3
- Кравець О. М. Сімейний побут і звичаї українського народу. — К., 1996.
- Макарчук С. А. Етнографія України.- Львів: Видавництво «Світ», 1994.
- Мельничук Ю. О. Семантика українських вишитих рушників//Народне мистецтво. — 2004. — № 3-4
- Наулко В. І., Артюх Л. Ф., Горленко В. Ф. та ін. Культура і побут населення України. — К., 1993.
- Обухівський рушник/ упор. Ю. К. Домотенко — К.: Задруга, 2005. — 28 с.
- Причепій Є. Причепій Т. Вишивка Східного Поділля. — К.: Родовід, 2007. — 344 с. — ISBN 966-7845-30-3
- Українська минувшина. Ілюстративний етнографічний довідник. — Київ.: Либідь, 1993.
- Андреева Р. П. Рушник, Ручник // Энциклопедия моды. — СПб.: Издательство «Литера», 1997. — С. 312. — ISBN 5-86617-030-2.
- Баранов Д. А., Баранова О. Г. и др. Русская изба : Иллюстрированная энциклопедия. — СПб.: Искусство-СПБ, 2004. — 376 с.
- Беловинский Л. В. Рушник // Иллюстрированный энциклопедический историко-бытовой словарь русского народа. XVIII — начало XIX в. / под ред. Н. Ерёминой. — М.: Эксмо, 2007. — С. 586. — 784 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-699-24458-4.
- Полотенце / Валенцова М. М., Узенёва Е. С. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2009. — Т. 4: П (Переправа через воду) — С (Сито). — С. 147—150. — ISBN 5-7133-0703-4, 978-5-7133-1312-8.
- Алехина С. В., Ильина Н. В. Украинская национальная символика в практическом курсе русского языка как иностранного // Язык и культура: Первая международная конференция (Материалы) / Составитель С. Б. Бураго. — К., 1992. — С. 186—187.
Спасылкі
правіцьРучнік традыцыйны на Вікісховішчы |
- Перев’язування хрестів на могилках // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1321. — 1000 екз.
- Рушник // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1653—1654. — 1000 екз.
- Рушник як символ. Символика вишивок // Кусайкіна Н. Твоя країна — Україна. Енциклопедія українського народознавства. — Харків: ВД «Школа», 2009. — С. 294—296.
- Рушник // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 707—708. — 912 с.
- Ілюстрована енциклопедія українського народу. Звичаї. Свята. Традиції / Уклад. І. І. Сметана. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. — 144—146.
- Схеми вишивки рушників [Архівовано 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Невербальна комунікація тисячоліть
- Рушник [Архівовано 18 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
- Вишитий рушник південно-східного Поділля
- Галерея вишитих рушників з колекції музею Івана Гончара Архівавана 29 верасня 2012. [Архівовано 29 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Найдовший в Україні рушник, виконаний у старовинній техніці, розгорнули в Кропивницькому. ФОТО | Без Купюр — 04.08.2022