Мікалай Міхайлавіч Кніповіч
Мікалай Міхайлавіч Кніповіч (25 сакавіка (6 красавіка) 1862, Свеаборг — 23 лютага 1939, Ленінград) — расійскі і савецкі заолаг, член-карэспандэнт (1927) і ганаровы член (1935) Акадэміі навук СССР.
Мікалай Міхайлавіч Кніповіч | |
---|---|
![]() | |
Дата нараджэння | 25 сакавіка (6 красавіка) 1862 |
Месца нараджэння | |
Дата смерці | 23 лютага 1939[1] (76 гадоў) |
Месца смерці | |
Месца пахавання | |
Грамадзянства | |
Род дзейнасці | заолаг, іхтыолаг, біёлаг, малаколаг, акіянолаг, гідролаг, гідрабіёлаг, навуковы работнік |
Навуковая сфера | біялогія акіяна, заалогія[4], гідрабіялогія[4], іхтыялогія[4], Акіяналогія[d][4] і гідралогія[4] |
Месца працы | |
Альма-матар | |
Член у |
|
![]() |
Біяграфія правіць
Мікалай Міхайлавіч Кніповіч нарадзіўся 25 сакавіка (6 красавіка) 1862 ў Свеаборгу. Навучаўся ў гельсінгфорскай гімназіі і Санкт-Пецярбургскім універсітэце. Абараніў дысертацыю на тэму «Матэрыялы да спазнання групы Ascothoracida» ў 1892 годзе. Вывучаў фаўну і фізічную геаграфію Белага мора. Быў на чале экспедыцыі, падрыхтаванай ў 1897 годзе на Мурманскі бераг для навукова-прамысловых даследаванняў. Валодаў кватэрай і дачай у Фінляндыі (у Сейваста, цяпер Азяркі), на якой у чэрвені 1907 гасцяваў У. І. Ленін з жонкай. Сястра Кніповіч Лідзія Міхайлаўна — дзеяч рэвалюцыйнага руху. Памёр 23 лютага 1939 года ў Ленінградзе.
Зноскі
- ↑ Книпович Николай Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1969. Праверана 27 верасня 2015.
- ↑ Czech National Authority Database Праверана 28 студзеня 2023.
- ↑ Книпович Николай Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — М.: Советская энциклопедия, 1969. Праверана 28 верасня 2015.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database Праверана 7 лістапада 2022.
Літаратура правіць
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 8: Канто — Кулі / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1999. — Т. 8. — 576 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0144-3 (т. 8). — С. 363.
- Берг Л. С. Почетный академик Николай Михайлович Книпович // Вестник АН СССР, 1950, вып. 8, стр. 76—83.
- Лактионов А. Ф. Н. М. Книпович, жизнь и деятельность: (к 100-летию со дня рождения) // Океанология. 1962. Т. 2, вып. 4. — С. 758—766.
- Славентатор Д. Е. Ученый первого ранга. — Л.: Гидрометеоиздат, 1974. 134 с.
- Алексеев А. П. Николай Михайлович Книпович (1862—1939) // Биология моря. 1982. 4. — С. 69—72.
Навуковыя працы правіць
- Книпович Н. М. К вопросу о зоогеографических зонах Белого моря // Вестн. естествознания. 1891. — 6/7. С. 201—206.
- Книпович Н. М. Взаимоотношение организмов между собой и с окружающим миром // Итоги науки в теории и практике. Т. 6, кн. 17. М. : Мир, 1912. С. 385—469.
- Книпович Н. М. Каспийское море и его промыслы. — Берлин : ГИЗ РСФСР, 1923. — 87 с.
- Книпович Н. М. Распределение жизни в Чёрном море // Рус. гидробиол. журн. 1924. Т. 3, 8/10. С. 199—204.
- Книпович Н. М. К вопросу о границах «живой» и «мертвой» области Чёрного моря // Изв. Центр. гидрометеорол. бюро. 1925. Вып. 4. С. 39—44.
- Книпович Н. М. Гидрология и промысловое дело // Исслед. морей СССР. 1930. Вып. 11. С. 21—35.
- Книпович Н. М. Гидрология морей и солоноватых вод : (в применении к промысловому делу). М. ; Л. : Пищепромиздат, 1938. 513 с.
Спасылкі правіць
- Книпович, Николай Михайлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.) (руск.). — СПб., 1890—1907.
- Профіль Мікалая Міхайлавіча Кніповіча на афіцыйным сайце РАН