Адкрыць галоўнае меню

Лукаш Галамбёўскі (польск.: Łukasz Gołębiowski; 13 кастрычніка 1773, в. Пагост, Пінскі раён — 7 студзеня 1849, Казімероўка(польск.) бел., Тышоўцы[1]) — адзін з першых польскіх этнографаў, удзельнік паўстання пад кіраўніцтвам Касцюшкі, гісторык, бібліятэкар, перакладчык, мемуарыст, член Варшаўскага таварыства сяброў навук(польск.) бел.[2].

Лукаш Галамбёўскі
польск.: Łukasz Gołębiowski
LukaszGolebiowski.jpg
Дата нараджэння 13 кастрычніка 1773(1773-10-13)
Месца нараджэння
Дата смерці 7 студзеня 1849(1849-01-07) (75 гадоў)
Месца смерці
Грамадзянства
Род дзейнасці гісторык, этнолаг, перакладчык, бібліятэкар, мемуарыст, этнограф
Навуковая сфера гісторыя, архівістыка, этнаграфія
Член у
Лагатып Вікікрыніц Творы у Вікікрыніцах
Commons-logo.svg Лукаш Галамбёўскі на Вікісховішчы

Змест

БіяграфіяПравіць

Нарадзіўся ў в. Пагост, што неподалёк ад Пінска. Бацька — Іосіф Галамбёўскі, арандатар, мець — Барбара. Вучыўся ў школе піяраў у Дубровіцы. Дзякуючы сяброўству з Алаізам Фелінскім у 1791 годзе Лукаш быў прыняты на пасаду клерка ў камісара казначэйства Т. Чацкага. У 1792 ён пераехаў са сваім працадаўцам у Шчэкаціны, дзе збіраліся бібліятэчныя фонды. Падчас паўстання Касцюшкі, як афіцэр 2-га палка пяхоты, прымаў актыўны ўдзел, у прыватнасці, у бітве пад Шчакацінамі. У 1803 годзе ажаніўся з Жазэфай Палускай (пам. у 1844)[3]. З 1818 быў актыўным членам Таварыства сяброў навук(польск.) бел. (з 1823 быў сакратаром таварыства), а праз пяць гадоў — пасля пераезду ў Варшаву — арганізацыі Таварыства элементарных кніг(польск.) бел.. У 1825 годзе яму было даручана заданне арганізаваць каталог калекцыі Таварыства. Акрамя таго, у гэты перыяд ён працаваў у Камітэце рэлігіі і народнай адукацыі. Два гады таму (1827) стаў прафесарам літаратуры ў нядаўна адчыненым педагагічным інстытуце.

Навуковая дзейнасцьПравіць

У кнізе «Гульні і забавы розных саслоўяў па ўсяму краю ці ў некаторых толькі правінцыях» (1831) распавёў пра беларускія народныя абрады тройцы(руск.) бел., купалля, куста, змясціў купальскія, русальныя, жніўныя песні з нотамі, паданне пра папараць-кветку. У кнізе «Народ польскі, яго звычаі, забабоны» (1830) апісаў жыццё, побыт, абрады беларусаў[2].

Асноўныя працыПравіць

  • Przedmowa do rejestru Biblioteki Poryckiej, powst. 1814, (згодна з Польскім геаграфічным слоўнікам)
  • «O dziejopisach polskich, ich duchu, zaletach i wadach», Pamiętnikarz Umiejętności, Sztuk i Nauk 1825; wyd. osobne: brak miejsca wydania 1825; wyd. następne: Warszawa 1826; fragmenty przedr. M. H. Serejski w: Historycy o historii…, Warszawa 1963
  • «Opisanie historyczno-statystyczne miasta Warszawy», Nowy kalendarzyk polityczny na r. 1826, Warszawa 1826; wyd. 2 poprawione i rozszerzone Warszawa 1827
  • Wiadomości z historii polskiej dla pensji i szkół płci żeńskiej zastosowane, Warszawa 1827; wyd. 2 rozszerzone Warszawa 1830
  • Lud polski, jego zwyczaje i zabobony, Warszawa 1830 online; wyd. następne: t. 1-2, Lwów 1884
  • Ubiory w Polsce od najdawniejszych czasów aż do chwil obecnych, sposobem dykcjonarza ułożone i opisane, drukiem A. Gałęzowskiego i Komp., Warszawa 1830, online; wyd. następne: Kraków 1861
  • Domy i dwory, przy tym opisanie apteczki, kuchni, stołów, uczt, biesiad, trunków i pijatyki; łóżek, pościeli, ogrodów, powozów i koni; błaznów, karłów, wszelkich zwyczajów dworskich i różnych obyczajowych szczegółów, Warszawa 1830; wyd. następne: Lwów 1884
  • Spis rzeczy zawartych w 4 tomach opisujących zwyczaje i obyczaje Polaków, Warszawa 1830
  • Gry i zabawy różnych stanów w kraju całym lub w niektórych tylko prowincjach, Warszawa 1831
  • Gabinet medalów polskich oraz tych, które się dziejów polskich tyczą, począwszy od najdawniejszych, aż do końca panowania Jana III (1513—1696), t. 1-2, Poznań 1841; t. 3: Gabinet medalów polskich oraz tych, które się dziejów polskich tyczą, począwszy od wstąpienia na tron Augusta II, aż do zgonu syna jego Augusta III (1697—1763), Poznań 1841; t. 4: Gabinet medalów polskich oraz tych, które się dziejów polskich tyczą z czasów panowania Stanisława Augusta, wyd. E. Raczyński, Wrocław 1843; rękopis: t. 1-3, Ossolineum, sygn. 9841/I, (autorstwo t. 3 sporne; Estreicher i Finkel przypisują je J. Albertrandiemu); przekł. francuski t. 1-2: Le Médaillier de Pologne ou Collection… traduit du polonais par MM, t. 1-2, Berlin 1845
  • «O marynarce polskiej», Przegląd Naukowy 1843; wyd. osobne: Warszawa 1843
  • Dzieje Polski za Władysława Jagiełły i Władysława III, t. 1-3, Warszawa 1846—1848, (t. 3: Dzieje Polski za panowania Jagiellonów)
  • Dzieje wojskowości polskiej (niewydane)
  • «Pamiętnik», wyd. S. Gołębiowski: Pamiętnik o życiu Łukasza Gołębiowskiego wydany przez jego syna, Warszawa 1852
  • «O ceramice krajowej», Biblioteka Warszawska 1877, t. 3 i odb.

Многія з работ даследчыка былі апублікаваны ў часопісах: Przyjaciel Ludu (1843), Rocznik Warszawskiego Towarzystwa Przyjaciół Nauk (1825, t. 17-18), Rozrywki dla Dzieci (1824), Zbieracz Literatury i Polityki (tu: «O historykach polskich w ogóle», 1838, t. 3).

ПеракладыПравіць

  • J. J. Barthélemy: Karita i Polidor, Warszawa 1804
  • J. J. Barthélemy: Podróże młodego Anacharsysa do Grecji, t. 1-7, Wilno 1819—1826
  • A. Ferguson: Dzieje schyłku i upadku Rzeczypospolitej Rzymskiej, niewydane; informacja: Estreicher II (1874) 57.
  • E. Gibbon: Dzieje Cesarstwa Rzymskiego, niewydane; informacja: Estreicher II (1874) 57.
  • O wychowaniu, przekł. z francuskiego, rękopis: Biblioteka Narodowa (Archiwum Wilanowskie, sygn. 148)
  • Krótki zbiór dziejów Grecji. Z francuskiego przełożony przez…, niewydany, autograf: Ossolineum, sygn. 5364/III.

ЛістыПравіць

  • Korespondencja z J. Zawadzkim z roku 1819 i 1824, wyd. T. Turkowski w: Materiały do dziejów literatury i oświaty na Litwie i Rusi, t. 2, Wilno 1937, s. 65-69, 244.
  • Do F. Siarczyńskiego z roku 1821, rękopis: Ossolineum, sygn. 507/2 II.
  • List z Puław z 25 marca 1823, autograf: Ossolineum, sygn. 921/3 II.
  • Do M. Wiszniewskiego 3 listy z lat 1841—1843, Kronika Rodzinna 1886
  • Do W. Oleszczyńskiego, wyd. A. Kraushar: Towarzystwo Warszawskie Przyjaciół Nauk, t. 7, Warszawa 1905
  • Do L. Kropińskiego z 18 kwietnia 1842, wyd. J. Cybertowicz, Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Poznańskiego, nr 45, Biblioteka 1963, zeszyt 3
  • Listy w korespondencji F. Skarbka z lat 1828—1874, rękopis: Ossolineum, sygn. 5539/III.
  • Od F. Zabłockiego, Pamiętnik Literacki, rocznik 25 (1928), s. 610.
  • Od A. Felińskiego 4 list z lat: 1809, 1811, 1819 i bez daty; rękopis: Ossolineum, sygn. 2097/I k. 65v.-67; list z roku 1809 wyd. T. Wierzbowski w: Materiały do dziejów piśmiennictwa polskiego, t. 2, Warszawa 1904
  • Od A. Czarnockiego 15 listów z lat 1815—1822, rękopis: Archiwum Główne Akt Dawnych (Archiwum TPN, sygn. 86)
  • Od A. Czarnockiego 10 listów z lat 1818—1820, Pamiętnik Umiejętności Moralnych i Literatury 1830, t. 4, s. 211—231; przedr. w: A. Czarnocki O Słowiańszczyźnie przed chrześcijaństwem, Kraków 1835
  • Od A. Czarnockiego z 4 października 1823, rękopis: Gosudarstwiennyj Arch. w Moskwie (rozriad XII, d. 277, k. 60-61), fotokopia w Bibliotece Jagiellońskiej
  • Od K. Brodzińskiego z 7 lipca 1828, rękopis: Ossolineum, sygn. 6424/II.
  • Od K. Brodzińskiego 4 listy z roku 1833 i 1835; od L. Kropińskiego z roku 1842; od K. Tanskiej-Hoffmanowej, wyd. S. Gołębiowski: Pamiętnik o życiu Ł. Gołębiowskiego, Warszawa 1852.

Рукапісы знаходзяцца ў дзяржаўных архівах Варшавы (Зборнікі Каратыскага, XI 99).

Зноскі

  1. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom III, str. 921 — nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego. (польск.) 
  2. 2,0 2,1 Голомбёвский Лукаш // Биографический справочник — Мн.: «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т. 5. — С. 154-155. — 737 с.
  3. .  (польск.) 

ЛітаратураПравіць

  • Encyklopedia PWN (польск.) 
  • Popularna Encyklopedia Powszechna, Wyd. Fogra (польск.) 
  • T. 4: Oświecenie // Bibliografia Literatury Polskiej – Nowy Korbut — Warszawa, 1966. — С. 478-480. (польск.)